Наумов Володимир Олександрович
НАУМОВ Володимир Олександрович
Володимир Олександрович Наумов - український поет і письменник. Народився, виріс і майже все своє життя провів на Луганщині, в Україні. Дитячі та шкільні роки минули в селах Раївці та Плахо-Петрівка, що на Білокуракинщині, Луганської області.
Після закінчення ПТУ №1 міста Сіверодонецька працював на Лисичанському хімічному комбінаті, пізніше вже Сіверодонецькому.
Служив в армії на Далекому Сході Радянського Союзу.
Вірші почав писати ще в юнацькі роки. Є автором кількох збірок поезій та прози "Моя глубинка", "Затмение", "Смарагдові очі", "Одкровення", "Дзвони" та ін. Друкувався в журналах «Донбас» (м. Донецьк) та «Позиція» (м. Москва), в районних (смт Білокуракине - "Заповіт Ілліча" - "Життя Білокуракинщини") та обласних газетах (м. Луганськ), заводській багатотиражці, колективному збірнику білокуракинських авторів «Слобожанський первоцвіт». Його твори звучали неодноразово на місцевому радіо.
Володимир Наумов завжди був активним членом районного літературного об’єднання «Колосок», яке за його ініціативою було названо іменем його друга і колеги, луганського поета Леоніда Стрельника.
Писав свої прозові та поетичні твори Володимир Наумов двома мовами - українською та російською, якими вільно володів. В своєму доробку має понад 400 поетичних та кілька десятків прозових творів.
Автор більшу частину свого життя провів в смт Білокуракине Луганської області.
Помер Володимир Олександрович Наумов 21 вересня 2021 року на Луганщині, похований в смт Білокуракине поруч зі своєю дружиною.
* * * * *
