НАЙКРАЩИЙ САЙТ ДЛЯ ВЕБ-РОЗРОБНИКІВ

SQL Підручник

SQL СТАРТ SQL Інтро SQL Синтаксис SQL SELECT SQL SELECT DISTINCT SQL WHERE SQL ORDER BY SQL AND SQL OR SQL NOT SQL INSERT INTO SQL NULL SQL UPDATE SQL DELETE SQL SELECT TOP SQL MIN() and MAX() SQL COUNT() SQL SUM() SQL AVG() SQL LIKE SQL Підстановочні символи SQL IN SQL BETWEEN SQL Псевдоніми SQL JOIN SQL INNER JOIN SQL LEFT JOIN SQL RIGHT JOIN SQL FULL OUTER JOIN SQL Self JOIN SQL UNION SQL GROUP BY SQL HAVING SQL EXISTS SQL ANY, ALL SQL SELECT INTO SQL INSERT INTO SELECT SQL CASE SQL NULL Функції SQL Зберігаючи процедури SQL Коментарі SQL Оператори

SQL База даних

SQL Create DB SQL Drop DB SQL Backup DB SQL Create Table SQL Drop Table SQL Alter Table SQL Constraints SQL Not Null SQL Unique SQL Primary Key SQL Foreign Key SQL Check SQL Default SQL Index SQL Auto Increment SQL Dates SQL Views SQL Injection SQL Hosting SQL Типи даних

SQL Довідники

SQL Ключові слова MySQL Функції SQL Серверні функції MS Access Функції SQL Швидкий довідник

SQL Приклади

SQL Приклади SQL Редактор SQL Вікторина SQL Вправи SQL Bootcamp SQL Сертифікат

SQL. W3Schools українською. Уроки для початківців

En

SQL Обмеження


Обмеження SQL використовуються для визначення правил для даних у таблиці.


SQL Створити обмеження

Обмеження можна вказати під час створення таблиці за допомогою інструкції CREATE TABLE або після створення таблиці за допомогою інструкції ALTER TABLE.

Синтаксис

CREATE TABLE table_name (
    column1 datatype constraint,
    column2 datatype constraint,
    column3 datatype constraint,
   ....
);

SQL Обмеження

Обмеження SQL використовуються для визначення правил для даних у таблиці.

Обмеження використовуються для обмеження типу даних, які можна вводити в таблицю. Це забезпечує точність і достовірність даних у таблиці. Якщо існує будь-яке порушення між обмеженням і дією з даними, дія переривається.

Обмеження можуть бути на рівні стовпця або таблиці. Обмеження на рівні стовпця застосовуються до стовпця, а обмеження на рівні таблиці застосовуються до всієї таблиці.

Наведені нижче обмеження зазвичай використовуються в SQL:

  • NOT NULL - Гарантує, що стовпець не може мати значення NULL
  • UNIQUE - Гарантує, що всі значення в стовпці відрізняються
  • PRIMARY KEY - Комбінація NOT NULL та UNIQUE. Унікально визначає кожен рядок у таблиці
  • FOREIGN KEY - Запобігає діям, які руйнують зв’язки між таблицями
  • CHECK - Переконується, що значення в стовпці задовольняють певну умову
  • DEFAULT - Встановлює значення за умовчанням для стовпця, якщо значення не вказано
  • CREATE INDEX - Використовується для швидкого створення та отримання даних із бази даних